Політичне минуле херсонського судді – чи позначиться воно на результаті його кваліфікаційного іспиту

Цьогорічні вибори – і президентські, й парламентські кардинально змінили  політичну картину України – громадяни продемонстрували недовіру попередній владі і потребу у змінах.

Зокрема, змін потребує судова система. Її реформування розпочалося за минулої влади, втім, не помилимося, якщо скажемо – позитивні зрушення поки що мало помітні.

Наразі Вища кваліфікаційна комісія суддів України продовжує тестувати служителів Закону. Проходить кваліфікаційне оцінювання й один із херсонських суддів, певні факти «біографії» якого нас зацікавили.

Йдеться про суддю Херсонського окружного адміністративного суду Віталія Попова, у минулому голову цієї інстанції.

Як свідчать документи, саме за часів головування у Херсонському окружному адмінсуді, у 2014 році,  Віталій Попов паралельно з роботою судді балотувався у народні депутати. І йшов він у парламент від політичної сили тодішнього Президента. Рішення про висування Попова було прийнято на позачерговому з’їзді партії «Блок Петра Порошенка». 

До Парламенту Попов не потрапив, продовжив працювати суддею. Щоправда, на сьогодні він вже не є головою суду.

Цікаво, чи вплине на рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів факт політичного минулого Віталія Попова?

Адже у частині 4 статті 54 чинного Закону «Про судівство і статус суддей» сказано:

Не дуже відрізнялася ця норма й у попередній редакції Закону – на той час, коли Попов балотувався від певної політичної сили у парламент:

Що стоїть за цим законодавчим приписом? Фахівці пояснюють – це механізм стримування і противаги, гарантія недопущення втручання представників судової влади в діяльність законодавчої і виконавчої влади. І навпаки – недопущення впливу посадових осіб у роботу суддів.

Ну недарма ж Феміді зав’язали очі…

Втім, експерти не приховують – незважаючи на норми Закону, зазвичай вищий ешелон судової влади в Україні працює в унісон з «бажаннями» високої влади – і законодавчої, і виконавчої...

Згадайте, до прикладу, рішення Конституційного суду України 2010 року щодо розширення повноважень тодішнього Президента Януковича. Або  цьогорічне скандальне рішення того ж Конституційного суду про скасування статті про незаконне збагачення…

Нині влада змінилася і декларує нові – інші принципи, в тому числі й у діяльності судової системи.

Тож, можливо, вже по-новому спрацює Вища кваліфікаційна комісія суддів, зокрема, у випадку з «цікавою» особистістю херсонського судді Віталія Попова?...  Можливо, візьме до уваги не лише його політичні «вподобання», а й «нюанси» його майнового стану?

Як свого часу писав сайт "Чесно", за інформацією з декларації за 2015 рік, дружина судді Попова - працівник ясел (дитячий садок) володіє трьома квартирами, будинком, земельною ділянкою (0,2 га в Залізному Порту).

У спільній власності судді перебуває одна кватира у Голій Пристані, площею 50,5 кв. м, житловий будинок у курортному селищі Залізний порт, площею 52,8 кв. м, на інших правах користування Віталій Попов володіє будинком у Голій Пристані, площею 76, 8 кв. м і земельною ділянкою площею 393 кв. м у селищі Залізний порт.

До слова, тоді, у 2015-му, один із херсонських інформаційних порталів назвав голову Херсонського адміністративного міського суду Попова Віталія Федоровича самим заможним із своїх колег.

Декларація за 2018 рік вже не голови суду, а судді Попова виглядає дещо скромніше (до чого б це?), та все ж наводить на роздуми…

За минулий рік суддя Попов задекларував у спільній власності з дружиною кватиру (50,5 кв.м.) і будинок (76,8 кв.м.).

У власності його дружини залишаються дві квартири (79,9 і 69 кв.м.), житловий будинок (48.9 кв.м.)  і земельна ділянка (1,2 га).

Від відчуження нерухомого майна у 2018 році дружина судді Попова отримала 400 тисяч гривень.